Допомога дитині в ситуації стресу


Діти можуть почуватися менш тривожно, якщо зможуть висловлювати свої почуття у безпечному середовищі, там, де їх підтримують та розуміють. Вислухайте свою дитину, визнайте її занепокоєння і оточіть любов’ю та увагою, якщо вона цього потребує.

Розповідайте відверто про те, що відбувається, але зважайте на вік дитини. Якщо немає можливості відповісти на всі питання, сфокусуйте свою увагу та вислуховуванні та визнанні почуттів. Поясніть, що все зроблено для того, щоб вони були у безпеці.

Діти часто віддзеркалюють емоції найважливіших   у їхньому житті дорослих, тому те, як реагуєте на усі події ви – надзвичайно важливо. Регулюйте власні емоції та зберігайте спокій.

Пам’ятайте, що чіткий розпорядок дня дає дітям відчуття безпеки. Не забувайте, що сон дійсно важливий для психічного та фізичного здоров’я, тож дотримуйтесь розпорядку сну, як свого, так і дитини.

Гарні сни забезпечать дитині гарний настрій на наступний день. А щоб маля із задоволенням засинало – читайте казки. Одну з наймиліших казок на ніч ми вам пропонуємо:

«Я люблю тебе»

Прийшов час лягати спати, і маленьке зайченя міцно схопило великого зайця за довгі-довгі вуха. Воно хотіло точно знати, що великий заєць його слухає.

– Знаєш, як я тебе люблю?
– Звичайно, ні, малюк. Звідки мені знати?
– Я люблю тебе – ось як! – і зайченя розкинуло лапи широко-широко.

Але у великого зайця лапи довші.

– А я тебе – ось як.
«Ух, як широко», – подумало зайченя.

– Тоді я люблю тебе – ось як! – і потягнулося вгору щосили.
– І тебе – ось як, – потягнувся за ним великий заєць.
«Ого, як високо, – подумало зайченя. – Мені б так!”

Тут зайченя придумало: перестрибнуло на передні лапи, а задніми вгору по стовбуру!

– Я люблю тебе до самих кінчиків задніх лап!
– І я тебе – до самих кінчиків твоїх лап, – підхопив його великий заєць і підкинув угору.

– Ну, тоді … тоді … Знаєш, як я тебе люблю? … Ось так! – і зайченя почало стрибати, крутитися по галявині.
– А я тебе – ось так, – посміхнувся великий заєць, та так підстрибнув, що дістав вухами до гілок!

«Ось це стрибок! – подумало зайченя. – Якби мені б так уміти! ».

– Я люблю тебе далеко-далеко по цій стежці, як від нас до самої річки!
– А я тебе – як через річку і за оооон-ті пагорби …

«Як ж далеко», – сонно подумало зайченя. Йому більше нічого не приходило в голову.

Тут вгорі, над кущами, воно побачило велике темне небо. Далі неба нічого не буває!

– Я люблю тебе до самого місяця, – прошепотіло зайченя, і закрило очі.
– Треба ж, як далеко… – Великий заєць поклав його на ліжко з листя.

Сам ліг поруч, поцілував його на ніч … і прошепотів йому на вухо:

– І я люблю тебе до самого місяця. До самого-самого місяця … і назад.

Автор: Сем Макбратні

Діти, так як і дорослі, можуть почати тривожитись через невпинний потік інформації щодо пандемії в медіа. Обміркуйте можливість обмеження обсягу інформації, яку отримуєте ви та ваша родина.

Бережіть себе та своїх рідних!